безпера в інтернеті

Основні  методи розвитку критичного мислення в початковій школі

Передбачення

Вміння критично мислити вважають найпотрібнішою навичкою майбутнього. Це допомагає учням аналізувати інформацію, доцільно використовувати набуті знання та обґрунтовувати свою думку. Діти вчаться висувати власні припущення, ставити влучні запитання і розрізняти факти та сумнівні гіпотези.

Суть методики полягає в тому, що діти отримують частину інформації і на її основі висловлюють власні припущення про те, чого ще не знають. Передбачення можна застосовувати для аналізу тексту, картини, фільму тощо.

Наприклад, ми з учнями опрацьовуємо твір «Федько-халамидник» Володимира Винниченка. Перш за все, поділимо текст на частини так, щоб вони були незавершеними і в учнів лишилося місце для фантазії. Почнемо із заголовка: запитаємо в дітей, що, на їхню думку, означає слово «халамидник», а потім пояснимо його значення за словником. Запропоную всім охочим висловити власні припущення про те, які події можуть відбуватись у творі. А потім зачитати самостійно першу частину. Запитаю в дітей про можливий подальший розвиток сюжету.

РАФТ

Ця методика найкраще допоможе попрактикуватись у написанні творів. Для аналізу можна взяти художній твір, наукову статтю з історії, медицини чи географії. Перш за все, потрібно намалювати таблицю на чотири стовпчики: Роль, Аудиторія, Форма і Тема. Головне завдання учнів — вибрати персонажа, вжитися в його роль і донести до аудиторії певне висловлювання від його імені.

Для прикладу візьмемо казку «Котик і Півник». Як роль можна вибрати Котика, Півника, Лисичку, когось із її дітей, жителів села, самого читача. Далі варто обдумати зміст повідомлення, яке цей герой хоче висловити. Наприклад, Півник може розповісти про те, як сумно йому було залишатися самому вдома або що він відчував, коли його схопила Лисичка.

Від імені читача можна висловити пораду щодо того, як Півнику наступного разу не потрапити в лапи Лисички.

Наступним кроком буде визначення аудиторії. Тобто, до кого звертається наш герой. І найскладніша частина завдання — вибір форми звернення. Наймолодшим школярам у цьому буде потрібна допомога вчителя, адже вони не знають про всі форми, у яких може бути виражено текст. Першачкам варто вибрати щось простіше: sms-повідомлення, лист або усне звертання. Старшим учням можна запропонувати складніші форми: заяву, офіційний лист або розписку. Особливо потрібно звернути увагу дітей на те, що повідомлення має відповідати формі його вираження.

Тепер складемо всю картину разом. Героєм виберемо Котика. Він звертається до жителів села з оголошенням про те, що шукає свідків зникнення Півника. Або інший приклад: син Лисички пише мамі sms-повідомлення про те, що вони з братиками і сестричками голодні.

РАФТ можна звести до короткої схеми: 
хто → кому → у якій формі → що може сказати.

 

Коло Венна

Цю методику найкраще використовувати для порівняння двох понять або предметів. Її можна зобразити за допомогою схеми: два кола, що перетинаються між собою. Кожне коло означає окреме поняття, місце перетину — це спільні властивості обох понять.

За допомогою цієї діаграми можна порівнювати літературних героїв, явища природи, величини.

Наприклад, на уроці математики за допомогою кола Венна зіставимо дві геометричні фігури: прямокутник і квадрат. Тоді до властивостей цих фігур запишемо формули, за якими обчислюють їхні периметри. До спільного запишемо, що це пласкі геометричні фігури і в кожної є чотири сторони.

На уроці Я досліджую світ можна таким чином порівняти птахів і комах, море та озеро. На уроках української мови — іменник та прикметник, словосполучення і речення. Діаграма Венна допомагає учням з різних сторін розглядати предмети чи явища і знаходити відмінності між суміжними поняттями.

 

Мозковий штурм

Застосовувати методику брейнстормінгу — мозкового штурму — можна на будь-яких уроках. Вона допомагає систематизувати знання та знаходити творчі рішення. Для застосування методики вчитель записує посередині дошки певне поняття, а учні озвучують все, що про нього знають. За допомогою рисочок, спрямованих від слова, вчитель записує висловлення дітей. У результаті має вийти щось схоже на кущ.

Наприклад, на уроці Я досліджую світ ви вивчаєте Сонце. Якщо тема зовсім нова, потрібно дати спершу якісь базові знання. Можна переглянути короткий відеоролик про Сонце. Потім запишіть за допомогою методики мозкового штурму те, що діти вже дізналися. Залиште «кущ» на деякий час і продовжуйте вивчати тему. Наприкінці уроку запропонуйте учням доповнити їхні знання. Для цього візьміть маркер або крейду іншого кольору та запишіть нові висловлення дітей. Разом проаналізуйте, який об’єм знань вони отримали за урок.

Також, виконуючи завдання мозковий штурм, можна навчити учнів систематизувати свої знання. Якщо ви опрацьовуєте конкретний об’єкт, то його характеристики за формою, призначенням, приналежністю до певного виду, застосуванням можна позначити різними кольорами або записувати групками.

Зверніть увагу дітей на те, що під час мозкового штурму важливо називати ті факти, у яких вони впевнені, а не просто здогадки чи асоціації.

Отже, критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень.